Молода киянка Леся Вишня працює в одній з київських бізнес-шкіл, де пише про рецепти успіху і мріє про свій. Та несподівана зустріч із Сергієм Кримським змушує героїню переосмислити погляди й цінності. У старій квартирі, де самотній філософ розповідає їй історію свого життя й ділиться думками про те, як все влаштовано, світ зупиняється й набуває інших вимірів і сенсів.

«Записки синоптика» — це тепла, іронічна, зворушлива книжка, у якій розповіді про погоду — не показники й прогнози, а частина нашої пам’яті, історій і життєвих подій. Тут є грози над Києвом, спекотне дихання пустелі, подорожі, страхи, сміх і несподівані зустрічі, які змінюють людину. Наталка Діденко, професійна метеорологиня, у кожному розділі поєднує цікаву розповідь із короткими й зрозумілими науковими фактами.

Поезія Гаськи Шиян — це яскравий, ефектний голос сучасної української молодої жінки, яка воліє не пристосовуватися до світу, а світ пристосувати до себе. Попервах цей голос вільний, розкутий, епатажний, сповнений розкішної самоіронії, а часом навіть цинічний. Та коли у світ уривається війна — цей голос природно позбувається залишків підліткової бравади й виповнюється справ­дешнім, глибинним болем.

Понад усе Поль Александр боїться смерті й усього, що з нею пов’язане. Він уникає навіть думок про потойбіччя, а похорони й кладовища оминає десятою дорогою. Та один трагічний випадок змушує його зіткнутися з тим, чого він уникав усе життя: кілька незнайомих між собою людей гине за лічені секунди, й виявляється, що смерть — це зовсім не кінець!

У грудні 1997 року в пансіонаті для літніх людей готуються до святкування Різдва. Старий Ніколас Лео чує мелодію «Щедрика» і… раптом мало не помирає від серцевого нападу.