Українська класика українською в США

«Тигролови» Івана Багряного (видавництво РМ, 2023) — український класичний роман ХХ століття, у якому пригодницька напруга поєднується з політичною алегорією, драмою виживання та романтичною лінією. Це історія про незламність людини перед обличчям тоталітарного переслідування. Роман був уперше опублікований в еміграції — як чесна відповідь міфу про «щасливу дійсність» радянських часів.

Це видання містить два найвідоміші твори українського письменника в еміграції Івана Багряного – «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». У своїх романах – почасти автобіографічних – автор безжально викриває всю злочинну, цинічну й антигуманну сутність комуністично-сталінського режиму зокрема й тоталітаризму взагалі. Головні герої творів, попри всі знущання, приниження, тортури кривавих прислужників каральної машини НКВС, не занепадають духом, продовжують опиратися режимові й залишаються людьми.

Іван Багряний (Лозов’яга) мріяв створити епопею про українську молодь в часи Другої світової війни, але встиг написати лише першу та останню частини – романи «Маруся Богуславка» та «Огненне коло». Несподівана смерть не дала можливості Генію завершити задум, тому ми ніколи не дізнаємося, які ще величні твори могли б мати. В романі «Маруся Богуславка» змальована похмура передвоєнна радянська дійсність, зокрема нелегка драматична доля української молоді в часи панування комуністичної диктатури, дійсність, в якій для виживання потрібно було стати конформістом, або носити маску і ніколи не показувати себе справжнього.

Пропоноване видання містить вибрані твори видатного українського письменника, драматурга Михайла Петровича Старицького (1840–1904), які в повній мірі показують читачеві багатогранність і майстерність автора, вміння писати в абсолютно різних жанрах. Комедія «За двома зайцями» — добре відома всім історія про хитрого збанкрутілого цирульника, який упадає за двома дівчатами водночас, та зрештою залишається ні з чим. Повість «Облога Буші» відтворює реальні історичні події героїчної оборони містечка-фортеці під час української національно-визвольної війни XVII століття.

У виданні вміщено твори Миколи Хвильового (1893–1933) — оригінального українського письменника, що ввійшов до національної історії як провідний виразник ідей Розстріляного відродження — складного й суперечливого періоду в історії. Саме цей літератор у своїх памфлетах обґрунтував потребу української культури орієнтуватися на найкращі світові зразки, а не обмежуватися лише перейманням російських тем, сюжетів і практик текстотворення. Своїми гострими публіцистичними виступами він протестував проти примусової росіянізації українців, московського шовінізму, наївно сподіваючись, що в умовах тогочасного ладу можна створити сприятливі умови для розвитку української мови та культури.

В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману. У центрі сюжету — молодий адвокат Євгеній Рафалович, який приїжджає в невеличке галицьке містечко і стає народним захисником.

Роман “Сад Гетсиманський”, є одним із перших творів світової літератури, що розкриває злочинну суть сталінізму. У романі детально описано етапи терору, якого зазнав головний герой Андрій Чумак та сотні тисяч українців у 30-ті роки минулого століття. Лише надзвичайно сильні духом змогли вижити зберігши людську гідність і протистояти цій системі насильства та безправ’я.