Сучасна українська проза українською в США

Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього.

«Хрещатий яр» — роман-хроніка Докії Гуменної про Київ 1941-1943 років, написаний із гострим відчуттям історичного свідчення. У центрі твору місто під окупацією, щоденне виживання, моральні вибори людей і напружена атмосфера часу, коли приватне життя стає частиною великої катастрофи. Авторка уважно фіксує побут, страх, надію, суперечливі реакції киян і болючу пам’ять про події, які змінили обличчя міста.

Перші дві книги роману-тетралогії Докії Гуменної відкривають масштабну історію українського селянства, його повсякденності, надій і безсилля перед тиском епохи. Авторка показує кілька родин на тлі змін, що руйнують усталений світ, але водночас виявляють силу пам’яті, мови й людської гідності. Роман поєднує історичну панораму, психологічну прозу та автобіографічні спостереження письменниці, яка почала працювати над твором у Києві 1942 року.

«Світлий шлях: історія одного концтабору» — документальна книжка Станіслава Асєєва про полон, тортури й систему насильства у донецькій «Ізоляції». Автор свідчить про місце, де людську гідність намагалися зламати страхом, болем і повною ізоляцією від світу. Це не лише особиста історія виживання, а й важливий документ про російську окупацію, воєнні злочини та ціну правди.

Оповіді у «Крім Охріма» є частиною великої мемуарної панорами, де особисті спогади перетворюються на спосіб осмислення часу. Як і у попередній книжці Павла Вольвача «20 + 1, або Земля мертвих», тут через розмови, зустрічі, подорожі й випадкові епізоди вимальовується простір, у якому приватне життя постійно перетинається з історією. Карпатські перекази, родинна пам’ять, сліди визвольної боротьби й атмосфера літературного середовища поєднуються в густу есеїстичну розповідь.

Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що Росія наважиться напасти.

Книга «Я тебе… війна» є результатом та продовженням однойменного соціального проєкту ведучої Radio SKOVORODA Христини Біляковсьої та редакторки Вікторії Середи. Мета проєкту — зібрати реальні, найзворушливіші та найсильніші історії воєнного кохання, яке розквітає попри страх, руйнування та смерть, спричинені повномасштабним вторгненням.

Імена тих жінок — Ольга Фаль. Це 17 проникливих портретів ув’язнених і працівниць пенітенціарної системи, побачених очима молодої українки, яка провела майже рік за ґратами в Польщі. Це історії, які жінки довіряють одна одній у тиші камери, коли згасає світло.

І знову капітан Антон Саєнко, розвідник із позивним Бандерас, сучасний козак Мамай, протистоїть підступному й жорстокому російському диверсанту Манекену та його поплічникам. Але цього разу він намагається врятувати не лише життя людей, а й міжнародний авторитет України, захистити історію, культурні та духовні цінності держави. Смертельно небезпечні пригоди, чудотворні ікони, красуня-черниця….

Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко. Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка — сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю.