Uncategorized українською в США

У новій книжці, присвяченій пам’яті архіваріуса Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку Оксани Міяковської-Радиш (1919–2020), Оксана Забужко звертається до свого улюбленого жанру — міксу мемуару, літературознавчої розвідки та інтелектуального детективу. Читачеві пропонується пройти захопливим маршрутом завдовжки в півтора століття, від сімейної світлини в нью-йоркській вітальні — до українського Таганрога і дитячих вистав «Москаля-чарівника» в домі Чехових, щоб знайти відповідь на одне з головних питань сьогодення: за які уроки історії, пропущені в XIX ст., Україна змушена розплачуватися ще і в XXI?

Як швидко й безболісно позбутися страшних і смішних стереотипів про фемінізм? У новій книжці Тамари Марценюк — огляд основних етапів світового феміністичного руху, його ключових постатей і праць, а також здобутків, що їх нині сприймаємо як належне. Крім історії та теорії, тут багато інформації про сучасні феміністичні тренди, фемактивізм, людей і організації, які нині працюють в Україні задля забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків.

Написана в останній рік існування СРСР і вперше видана 1992 року, книга Оксани Забужко «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» поклала початок постколоніальному переосмисленню національної спадщини в гуманітарній думці незалежної України. Це перша праця, у якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч.

Таємний агент радянської розвідки і богемний модерніст, берлінський професор-богослов і «шостий із п’ятірного грона», людина в німецькій офіцерській формі й археолог-самітник, що вивчає трипільську культуру, — якби хтось написав белетризовану біографію Віктора Петрова, така книжка не поступалася б гостросюжетністю шпигунським романам. Але поки державні архіви відмовляються надавати інформацію про цю непересічну постать, нам лишається перечитувати твори Доктора Парадокса, на сторінках яких відображаються гострі суперечності його доби, вирують емоції та чаяться тамовані пристрасті, оживають Вінсент ван Гог і Ґете, Райнер Марія Рільке і Вацлав Ржевуський. Художні тексти, опубліковані під псевдонімом В.

Надія Суровцова (1896–1985) — українська громадська діячка, дипломатка, історикиня, публіцистка, перекладачка, яка стала жертвою радянського режиму і провела у тюрмах, таборах і на засланні майже тридцять років. Життя Надії Суровцової вражає і захоплює, а її майстерно написані «Спогади» — один із найважливіших монументальних документів доби, що унаочнюють успіхи та поразки України й водночас викривають злочини комунізму. У другому томі «Спогадів» вміщена друга частина мемуарів, де описується гулагівська епопея Надії Суровцової.

У романі «Рід» Мілєнко Єрґович розповідає історію власної родини, а заразом історію Європи і Балкан ХХ століття. Ця розповідь, немов залізниця, з’єднує епохи, країни та людські долі. Роман складається з багатьох частин — нарисів, репортажів, документів, світлин, реальне тут перемежовується з вигадкою, утворюючи досконалу цілісність.

«Будь чемною, інакше не любитиму тебе» ― саме це найчастіше чула десятирічна Ярка від своєї матері. Жінка народила її дуже рано й перетворила виховання на бартер, де за їжу треба платити послухом. Ярці бракує любові, тож дівчинка намагається віднайти її у вигаданому світі.

1945 рік, окупована Чехословаччина. Двадцятирічний Мілош працює практикантом на невеликій залізничній станції. Попри війну, життя хлопця сповнене повсякденних тривог і бурхливих любовних переживань.

Найдовший лонгселер сучукрліту, що заговорив 24 мовами на різних континентах. Скандальний для 90-х настільки, що довелося створити «видавництво-прикриття» для публікації. Гострий і дискусійний навіть тридцять років потому.

Three different stories from three different countries — Armenia, Georgia, and Ukraine — reflect on the complex past and present of wars through the perspective of women and offer a unique insider’s view. The book examines the female experience during and after war, exploring its consequences and impact on women. Through this project, we seek to pay tribute to all the women who are on the front lines — whether as witnesses, or as director indirect participants in armed conflicts.

Травень, 1992 року. Молодій боснійці С. двадцять дев’ять років, вона освічена, красива, має власний будинок і роботу вчительки у невеликому

Ми весь час живемо між “болить” і “не болить”, “не дуже болить”, “болить не це” чи “болить, але комусь іншому”. Що не болить вам сьогодні? Збірка віршів Катерини Бабкіної про все, що болить, не болить, надихає, підносить і просто змушує нас почуватися живими.

Роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» дозволяє повернутись в часі і зануритись у життя Києва початку ХХ століття: зазирнути за лаштунки театру Соловцова, зустріти Ларису Косач в Музеї старожитностей, випити гарячого шоколаду в кафе «Семадені», поспостерігати за будівництвом Миколаївського костелу і навіть політати аеропланом разом із Ігорем Сікорським. Уважні читачі й читачки дізнаються про загадки життя відомого будівничого Владислава Городецького і разом з героями роману отримають можливість розкрити головну таємницю Києва. Що означає «зловісний трикутник»?

Книга здобула Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» (2021). «Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.