Uncategorized українською в США

«Бог живий» – це не традиційний катехизм, у якому можна віднайти докладні визначення і формулювання основоположних правд християнської віри. Це, радше, неформальний путівник у світ східної духовности, яка невіддільна від Святого Письма Старого й Нового Завіту, богослужбового життя Церкви та літургійних празників. Побудований як діялог між дитиною та старцем, катехизм дозволить крок за кроком відкривати своєму читачеві тайну Бога через Його біблійне Об’явлення починаючи від сотворення й закінчуючи сьогоденням.

Щоб читати і розуміти Біблію, не досить цікавості або доброї волі. Увійти у її світ – це немов заглибитися у великий пишний ліс. А щоб не заблукати, потрібен провідник.

Завдяки українському перекладу маловідомої для широкого читацького загалу повісті Зофії Коссак-Щуцької «Пожарище» ми маємо можливість відкрити для себе не тільки нове ім’я, але й багато цікавих фактів про події в Україні загалом і на Східній Волині зокрема у дні Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року, під час німецької окупації України, а також польсько-українського збройного конфлікту 1918–1919 років. Повість має історично-пізнавальну цінність, містить цікавий краєзнавчий матеріал.

Автор, відомий французький журналіст і письменник, пропонує другу книгу своїх розповідей про ватиканські таємниці (перша, під заголовком “Таємниці Ватикану”, побачила світ в українському перекладі у 2012 році). Компетентно, аргументовано і виважено він розповідає про ті сторінки з історії Ватикану, які, з одного боку, обростали розмаїтими домислами, сенсаційними “викриттями”, підозрами та звинуваченнями, а з іншого – замовчували або ж намагалися нівелювати роль та вклад папи і Ватикану у вирішенні криз сучасного світу.

До вашої уваги — «історії єзуїтів», серія пригодницьких хронік, самостійно вибраних в залежності від зацікавлень, здібностей чи недоліків, вподобань та мрій автора… Тим, що підштовхнуло журналіста посвятити стільки місяців ретроспективному погляду на це дивне товариство священиків, є той факт, що він не міг не побачити в них відкривачів світів, людей, різних цивілізацій, пожирачів культур, достатньо захоплених людиною в усій її суперечливості, щоб всюди стати «всім для всіх», завойовниками і завойованими, взятими в тенета нескінченного, якщо не недоцільного діалогу, надто довірливими до своєї могутності та своєї плодючості, щоб повірити в те, що якийсь кордон, якийсь обряд чи звичай здатні їх обмежити чи виключити.

Тема «активної участи» мирян у літургійних молитвах, про яку так часто згадують, означає більше, ніж просто «приєднатись духовно» (або обрядовими діями) до служителя, який «звершує Євхаристію для мирян». Саме богословський та історичний аналіз Євхаристії як встановлення Нового Завіту між Христом і Його Церквою, а також обрядовий аналіз способу, у який Христос звершив і подав нам це таїнство – показують, що до його природи належить «активна участь» усієї євхаристійної спільноти, без якої саме звершення залишається якоюсь мірою неповним – таким, що не досягає своєї цілі й призначення. Особливістю цього дослідження є те, що в ньому, на відміну від «догматично-літургійного» підходу до таїнства Євхаристії – здійснено спробу пізнати й визначити богословські й духовні риси Тайної Вечері в її широкому біблійному контексті і відтак у світлі цих рис розглядати історію розвитку Літургії та її сучасну практику.

Оновлене, чорно-біле видання книжки о. Юліяна Катрія, яке впродовж багатьох років залишається найповнішою працею, що у популярній формі знайомить читача з літургійно-обрядовими традиціями церковного року. Автор, викладач з довголітнім досвідом, зумів знайти такий спосіб подання матеріалу й так структурувати видання, що воно стало своєрідним підручником.

Автор пропонує увазі читача дев'ятнадцять проповідей. Хоч вони короткі та простенькі, однак сповнені цікавих та повчальних роздумів про Божественну Літургію, учасниками якої ми маємо честь бути щоденно у наших храмах.

І Слово стало тілом. І тіло стало суб’єктом та об’єктом богослов’я. Збірка катехиз Чоловіком і жінкою сотворив їх: богослов’я тіла святого папи Івана Павла II відкриває божественне (при)значення тіла, таїнственний характер тілесности та сексуальности як нашу щоденну реальність, а не як недосяжний ідеал.

Ця компіляція написана на основі праць різних авторів і є допоміжним матеріялом для студентів, богословів, пресвітерів та інших.

Війна є одним з найбільших і найжахливіших викликів людству, з яким йому час від часу доводиться стикатися. Таким чином не втрачають актуальности спроби мислителів запропонувати та обгрунтувати підходи, які можуть стати орієнтиром для людини, що опинилася в умовах війни. Однією з таких спроб є книга Олівера О`Донована “Справедлива війна: переосмислення” У ній один із провідних сучасних богословів розмірковує над моральністю війни в діалозі з християнськими мислителями і теоретиками “справедливої війни”.

У книзі “Споглядаючи проколеного: Спроби духовної христології” кардинал Йосиф Ратцінгер зібрав у єдине видання власні роздуми і розважання на христологічну тематику, які сам називає лише спробами духовної христології, але насправді вони допоможуть читачам зануритися у богословське розуміння споглядання Христа, Його жертви і її плодів у житті Церкви. У першому богословському трактаті, вміщеному у книзі, автор показує, що до серця Сина можна наблизитися тільки через молитву, предметом якої є не окрема особистість, а церковна спільнота, що виникла з Проколеного. У другій частині, написаній у формі проповідей, автор говорить про Пасхальне Таїнство, яке відкриває сенс світової історії: таїнство хреста, зішестя в пекло та Воскресіння, спираючись на тексти Старого і Нового Завітів.

Автор, доктор історичних наук, президент Асоціації християнських філософів, засновник Львівського інституту екуменічних студій в Українському католицькому університеті Антуан Аржаковський, представляє в цій праці принципи, історію і практики екуменічної метафізики через її характеристики, етапи розвитку й дисципліни. Праця має на меті заново визначити універсальний за своєю суттю характер метафізики як екуменічний, представити її принципи та продемонструвати її методику через міжконфесійний і міжрелігійний діалоги.

Релігію і богослов’я можна використати на шкоду, а можна – для зцілення. Погана релігія може дійсно нашкодити. Але добра релігія може дійсно допомогти вам, навіть урятувати ваше життя і наше майбутнє, особливо тоді, коли в цей час порядкує погана релігія.

Це перше богословське дослідження перекладено з польської мови зі сфери методології, котре трактує ікону як джерело для інтерпретації та історії догми. Автор використовує класичний для західного богослов’я метод богословських місць та инші суґестії Мельхіора Кано, а ткож використовує досягнення герменевтики Ґадамера, Шеню, Барта, Ратцінґера та фон Бальтазара. Категорія ортоіконічності, котру пропонує автор, є проявом богословської турботи про правильність запису догми з допомогою кольору, форми, простірних відношень, мотивів та символів.

Радістю Євангелія наповнюється серце й усе життя кожного, хто зустрічає Ісуса. Ті, які приймають Його спасіння, звільняються від гріха, смутку, внутрішньої порожнечі, ізольованості. Там, де є Ісус Христос, завжди народжується і наново оживає радість.