Українські автори українською в США

«Я давно пишу про війну, а вона не закінчується і не закінчується». У своїх творах Наталка Ворожбит з іронією та гострою спостережливістю змальовує сучасне життя та історичні події, які проживали і проживають українці. Драматургиня поєднує щемке побутове та глобальне суспільне, щоб залучити читачів до глибокого осмислення та рефлексії.

Від одного з найсильніших голосів сучасної української прози. Його книжки вже перекладені на вісім мов та потрапляють до коротких списків престижних премій. Новий роман Артема Чапая «Т-щастя» про світ, де реальність — ілюзія і це, можливо, єдине, що в тебе є.

«Колекція» – це спроба представити феномен Іздрика власне як мережевий феномен. До збірки увійшли вірші, які після оприлюдення їх на ФБ отримали більше ніж 600 лайків. Тобто «Колекція» певною мірою (а радше – повною) сформована вподобаннями ФБ-спільноти в її Іздриковій бульбашці.

У тексті The Ukraine зумисне порушено кордон між художнім і документальним: одні його частини буквально відтворюють реальність, інші є витвором уяви. Чи кожен читач зрозуміє, які з них які? І чи має це значення?

Що означають для нас поразки минулого? Що на них чекає — забуття чи відплата? І чи справді аж така важлива минувшина для людей сучасної України?

Гра у «великий американський роман» (кілька поколінь однієї родини на тлі історичних подій) у виконанні українських емігрантів у США. Вони товаришують з останніми індіанцями (і вчать їх української мови), відкривають друкарню етикеток під час сухого закону, стають зірками німого кіно, воюють у Другій світовій (мріючи дійти до Старої Країни) і таке інше. Про все це розповідає українець Джонатан — старий колишній військовий кухар, один з останніх, хто залишився жити в селі Горобці округу Чаттагучі штату Джорджія.

«Світлий шлях: історія одного концтабору» — документальна книжка Станіслава Асєєва про полон, тортури й систему насильства у донецькій «Ізоляції». Автор свідчить про місце, де людську гідність намагалися зламати страхом, болем і повною ізоляцією від світу. Це не лише особиста історія виживання, а й важливий документ про російську окупацію, воєнні злочини та ціну правди.

Зворушлива історія, повна драматизму і надії… Перевидання улюбленого роману Продано понад 100 тисяч примірників Дарина була турботливою донькою та онукою, щиро любила нареченого Олексія, мріяла про весілля, затишний будинок і дітей. Але батьки відвернулися від слухняної дочки, Олексій — від невинної нареченої, престижна клініка — від найкращої медсестри.

Обережно! Ця книга небезпечна: після прочитання хочеться одночасно вирушити в подорож Балканами, випити келих червоного вина і в зручній ложі театру слухати оперні арії. Понад шістдесят коротких історій – часом іскрометних, подекуди сумних, почасти автобіографічних, але завжди щирих – запрошують читача пережити з автором найщасливіші миті мандрів, симфонічних концертів і не завжди успішних залицянь.

2019 рік, літо. Миша, 26-річна аспірантка з Києва, їде до Кракова, щоб долучитися до міжнародного проєкту з дослідження життя мігрантів. Та скоро дівчина усвідомлює, що гасла про гуманізм лише ширма для політичних ігор.

Книга «Я тебе… війна» є результатом та продовженням однойменного соціального проєкту ведучої Radio SKOVORODA Христини Біляковсьої та редакторки Вікторії Середи. Мета проєкту — зібрати реальні, найзворушливіші та найсильніші історії воєнного кохання, яке розквітає попри страх, руйнування та смерть, спричинені повномасштабним вторгненням.

Гіркий і пронизливий, людяний і водночас емоційно напружений роман Вікторії Дудик не залишить байдужим жодного читача. Захід і Схід країни, їхній містичний зв’язок, сімейна драма,— і в центрі цього виру подій постать простої бойківчанки із села Ялинкувате, чий незламний характер визначає долі всіх без виключення героїв книжки. Є таємниця у кожному жіночому житті — і торкнутися її дозволено далеко не всім.

Киянин Максим Гайдук, повернувшись додому із зони бойових дій на Донбасі, страждає від посттравматичного синдрому. Його особисте життя руйнується на очах, дружина подає на розлучення, він не може працювати в оточенні людей, які не мають воєнного досвіду, і жорстоко потерпає від нервових розладів. У пошуках зцілення герой вирушає до Бессарабії, де, за словами його загиблого бойового товариша, мешкає єдина людина, яка здатна йому допомогти,— і опиняється у вирі не менш небезпечних і складних подій.