Українська класика українською в США

Микола Зеров (1890—1937) — блискучий поет, перекладач, визначний вчений-літературознавець, критик, неперевершений викладач-професор. До видання «Українське письменство XIX сторіччя» увійшов курс лекцій Миколи Зерова з історії української літератури від І. Котляревського до кінця 1860-х рр.

Ольга Кобилянська (1863–1942) — класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Останній великий твір письменниці — роман «Апостол черні», був написаний в 1836 році й мав тернистий шлях до читача.

Тодось Осьмачка (1895—1962) — видатний український письменник, поет, перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», людина трагічної долі. Йому судилося пережити арешти, ув’язнення в Бутирці, жахіття психіатричної лікарні, реалії емігрантського життя, виснажливу хворобу й вічний страх переслідування. У повісті «Ротонда душогубців», пройнятій болем і тривогою автора за свій народ, Тодось Осьмачка висвітлює трагічні події історії України 1920—1930-х років, які потім виллються в Голодомор.

Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був в ув’язненні на Соловках. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Микола Зеров (1890—1937) — не лише глибоко ерудований критик і літературознавець, талановитий лектор і визнаний перекладач, а й чудовий поет. Зерова є свідченням високої поетичної майстерності. Мовна палітра його поезій надзвичайно багата.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Ім’я видатного письменника Івана Петровича Котляревського (1769–1838) пов’язують насамперед з його поемою «Енеїда» — основоположною книгою нової української літератури, яка вже понад двісті років зачаровує читачів. Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, письменник живою народною мовою, щедро присмаченою гумором, створив справжню енциклопедію життя українського народу. Історія України в часі, що пливе морськими хвилями, — так образно називають нетлінний твір Котляревського.

Осип Турянський (1880–1933) — український письменник, чия літературна спадщина довгий час не була відома українським читачам. У незалежній Україні про здобутки митця згадали, твори друкуються, і численні прихильники можуть насолоджуватися його творчим талантом. В автобіографічній повісті «Поза межами болю» (1921), яка принесла письменникові світове визнання, автор порушує важливу моральну тему, стверджуючи, що слід залишатися людиною навіть у самих безжальних умовах, та висловлює протест проти жахливого злочину — війни.

Повість Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала» — один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв.

Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога В. Петрова (1894 — 1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і радянським розвідником.

Євген Плужник (1898–1936, літературний псевдонім Кантемирянин) — український поет, драматург, перекладач зі східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. Був виключений з Воронізької гімназії за участь у нелегальних гуртках.

«Сонячна машина» ― науково-фантастичний роман талановитого українського письменника Володимира Винниченка. Вперше твір був опублікований 1928 року. Події розгортаються на початку 20-х років минулого століття.