Uncategorized українською в США

У новій збірці тернопільська письменниця Ніна Фіалко знайомить читачів зі своїми оповіданнями соціальної тематики і двома повістями, в яких порушує актуальні питання сьогодення. Героїня повісті «Розбагатіємо?», як і багато інших сучасних жінок, прагне залишитися в бізнесі, котрий створила ще на початку переходу країни до нових ринкових відносин. Чи вдасться їй побороти всі труднощі та підступи на шляху до досягнення заповітної мрії?

Цей роман — достовірна і захоплююча мандрівка у часи раннього християнства. Його читаєш як цікавенну історичну хроніку чи сагу й водночас як натхненний сакральний твір. Авторка психологічно точно передає всі нюанси поведінки і вчинків персонажів: римлян, еллінів, юдеїв.

Цей незвичний, незвичайний роман, що має ознаки історичної драми, житія, філософської притчі, — сповнений пригод, духовного пошуку, становлення душі, пізнання Господньої благодаті. Він перший із серії романів Лесі Романчук-Коковської, що натхненні сакральним змістом. Він перший і єдиний про першомученицю Теклю — покровительку Тернополя.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі. На жаль, постать цієї султани маловідома в Україні.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала інша українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів та крамарів у Константинополі, кривавими розправами, стратами й поваленням її чоловіка-султана. На долю Хатідже Турхан випало чимало випробувань та труднощів.

Роман Олександри Шутко «Роксолана. Союз із Ягеллонами» є історичним, можна сказати, документальним твором, написаним на підставі архівних документів, свідчень послів, листування – дипломатичного і приватного Роксолани (Хюррем). В основі сюжету – події, що відбувались у житті Роксолани у 1540–1551 роках, коли вона перебувала в зеніті слави та влади в Османській імперії.

Третя книга роману присвячена укладанню Амасійського мирного договору між Османською імперією та сефевідським Іраном, які воювали протягом сорока років. Велику роль у цій знаковій події зіграла Роксолана, яка листувалася зі сестрою шаха Тахмаспа, Султан-бейгюм. Водночас ідеться про останні роки життя цієї султани-українки, які вона присвятила благодійності та налагодженню стосунків між синами — Селімом і Баязидом.

«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні.

«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні.

Роман «Пан Володийовський» — завершальна частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, у якій показано боротьбу Речі Посполитої з турками й татарами після того, як король Ян Казимир зрікся престолу. Центральна постать роману — полковник пан Єжи Міхал Володийовський, найліпший жовнір Речі Посполитої, як говорить про нього автор. Цей образ яскравий і близький нам.

Роман «Обруч» — своєрідний творчий коментар відомого краєзнавця С. Синюка до літописних звісток про життя Волинського Тернопілля у княжу добу. Добу жорстоких усобиць — високого милосердя, кривавої байдужості — і впертої любові.

У цій книзі роману йдеться про боротьбу за трон батька Сулеймана (майбутнього султана Сулеймана Пишного) – шехзаде Селіма, який воював зі старшими братами. І тут величезну роль також зіграв Крим. Адже тамтешній хан Менглі Гірей, як і у випадку із шехзаде Мехмедом, зробив його брата Селіма своїм зятем.

«Книга Сили» — серія романів Валентина Терлецького про джерела сили. Художнє дослідження легенд і феномену українського козацтва від його зародження до теперішнього часу ґрунтується виключно на реальних подіях, маловідомих фактах та численних загадках. Напружений сюжет, карколомні пригоди, знакові постаті, нерозгадані до цієї пори таємниці запорозьких характерників — все це створює абсолютно новий погляд на минуле українських лицарів, дає несподівані відповіді на болючі питання сьогодення, підводить до переосмислення української історії та допомагає повірити у майбутнє нашого народу.

Наталя — молода сільська вчителька, родом із Полтавщини, яку з сестрою після Другої світової війни направили вчителювати в одне із сіл Галичини. У неї зростає допитливий та розумний, хоч, як і більшість хлопчиків його віку, бешкетливий син Михась. Незважаючи на дитячий вік, Михайлик часто ставить мамі дорослі питання, на які в тоталітарній державі небезпечно шукати відповіді: чому так бідують колгоспники, за що ув’язнили сусіда дядька Штефана, чому Москва — «старша сестра» Києва, хто такі «буржуазні націоналісти», чому більше не можна вірити в Бога.

У створеному на фактичному матеріалі романі-хроніці, який вирізняться гостротою сюжету, виразністю літературних прийомів, автор розкриває протиборство й таємні операції розвідок Антанти і Троїстого союзу в складних драматичних колізіях Першої світової війни(1914–1918 рр.). Читач знайде достовірну, захопливу, закручену інтригу, стрімку, як снігова лавина в горах, і багато, багато іншого. Образи імператора Миколи ІІ, царських ґенералів, сановників намальовані словом рельєфно і психологічно точно, усі нюанси їх поведінки передані достовірно.