Сучасна українська проза українською в США

Роман «Лінія зусилля» — це три історії про боротьбу за щастя. Події відбуваються в сучасній Україні. У книжці переплетені кілька сюжетних ліній.

Спокусившись пропозицією легкого заробітку, Оля вирушає з попутницею в невідоме село. У безкраїх лісах зони добровільного відчуження вона знаходить тіло й мимохіть стає ключовою фігурою розслідування. Оля прагне якнайшвидше залишити ці місця забутих доріг, таємничих могил і дивних людей з похмурими історіями.

Книга-есе «Не народжені для війни» Артема Чапая — чесна, мож на сказати, оголена розповідь про внутрішні перетворення лю дини, що зробила вибір стати військовим. Автор веде нас світо глядно-психологічною мапою від пацифізму аж до радикалізму на межі з відчаєм. І тільки така уважна саморефлексія, позбавле на патосу, бажань прикрасити чи сподобатись читачу, пояснює, як саме екзистенційний вибір приводить до невідворотних змін, коли всі попередні переконання мають пройти випробування но вою дійсністю.

У тексті The Ukraine зумисне порушено кордон між художнім і документальним: одні його частини буквально відтворюють реальність, інші є витвором уяви. Чи кожен читач зрозуміє, які з них які? І чи має це значення?

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2025 У розпал зими в провінційному угорському містечку химерний цирк розставляє намети й розвішує нічними вулицями афіші — обіцяє показати опудало найбільшого у світі кита і загадкового карлика на ймення Князь. Разом з новинами про дивовижу починають ширитися тривожні чутки, мовляв, циркові працівники прибули з лихими намірами. І коли одні мешканці чіпляються за безпечний затишок дому та звичні ритуали, інші піддаються нестримній жазі до влади…

Події роману «Мафтей. Книга, написана сухим пером» розгортаються в Мукачеві середини XIX століття, де дивні зникнення молодих дівчат сколихнули місто й привернули увагу газет. Коли місцеві жандарми не можуть розкрити таємницю, до справи залучають Мафтея Просвирника — чоловіка з особливим хистом, знанням людської природи та здатністю бачити більше, ніж лежить на поверхні.

Гіркий і пронизливий, людяний і водночас емоційно напружений роман Вікторії Дудик не залишить байдужим жодного читача. Захід і Схід країни, їхній містичний зв’язок, сімейна драма,— і в центрі цього виру подій постать простої бойківчанки із села Ялинкувате, чий незламний характер визначає долі всіх без виключення героїв книжки. Є таємниця у кожному жіночому житті — і торкнутися її дозволено далеко не всім.

«39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається». «У певному сенсі ми всі живемо в епоху Жадана…я сприймаю його як голос розуму і взірець чесної позиції письменника у нашій вже вкотре в муках самонароджуваній країні». Олександр Ройтбурд.

Оповідання Олеся Ільченка — це зворушливі житейські історії з елементами містики, пригод, хоррору, а іноді й просто собі доброго дива, яке ставалося й стається з людьми в усі часи й на всіх континентах — бо така вже наша людська природа.

Новий роман Леоніда Кононовича — це трагічна фантасмагорія, що розгортається наприкінці сорокових років минулого століття на тлі будівництва одного з «рукотворних морів» у Центральній Україні. Одне за одним стираються з лиця землі села й містечка, вирубаються сади і ліси, місцевих жителів зганяють до пересильних таборів, щоби згодом виселити на Донбас. Але місія головного героя, майора МДБ Бєлокорова, полягає в іншому — за особистим наказом Сталіна він шукає у цих місцях сліди автора принизливого памфлету, присвяченого особі «вождя народів»…

«За маму, за тата» Каріни Савариної — це сучасний психологічний роман, який говорить про найглибше: дитячі рани, потребу в любові та спроби знайти тепло там, де його бракує. Авторка досліджує взаємозв’язок між емоційним голодом і розладами харчової поведінки, показуючи, як тілесні звички можуть стати мовою болю й способом виживання.

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися.