Проза українською в США

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, має велику самовпевненість у своїй здатності розуміти інших людей і впливати на їх долі. Вона вважає, що може читати в чужих серцях і розпоряджатися їхніми долями, навіть не усвідомлюючи можливості завдати комусь болю. Однак це переконання може стати загрозою для її власного щастя, оскільки може привести до втрати відданого друга, який щиро кохає її.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях.

Новели великого американського письменника, майстра короткого оповідання О.Генрі (1862–1910) вже протягом ста років приваблюють читача добрим гумором, оптимізмом, юнацьким запалом, викликаючи інтерес і співчуття до життєвих перипетій клерків, продавщиць, бродяг, безвісних художників, поетів, ковбоїв, дрібних авантюристів, фермерів.

Перед вами книжка, автор якої — aнгло-ірландський письменник, поет, драматург, есеїст, великий майстер парадоксу Оскар Вайлд (1854—1900). Усе його життя пройшло між вигадкою й реальністю, й навіть останні свої роки, коли письменник був вимушений оселитися у вигнанні після звільнення з тюрми, він провів під вигаданим ім’ям.

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником. Щоправда, і читачі, і критики радше були шоковані тим, як правдиво дебютант показав усю жалюгідність життя, коли дивитися на нього без ілюзій.

Рюноске Акутаґава (1892—1927) — классик японської літератури, витончений психолог, володар яскравого дару провидця, блискучий новеліст, що отримав визнання ще за життя. У віці 35 років, доведений до відчаю життєвими обставинами, боячись повторити долю матері, яка втратила розум, письменник прийняв велику дозу снодійного.

Про конфлікт між особистістю та суспільством розмірковує Джордж Орвелл (1903—1950) у романі «Нехай квітне аспідистра» (1936). Роман частково автобіографічний, автор спирався на свій досвід роботи в лондонській букіністичній крамниці.

Герой книги Гордон Комсток — представник зубожілої буржуазної родини, яка покладає на хлопця забагато надій, що призводить до підліткового бунту проти нав’язаних суспільних норм.

Вальтер Скотт (1771—1832), відомий британський письменник, основоположник жанру історичного роману. Майстер оповідання, він наповнює свій світ ідеями й мотивами, важливими в житті будь-якої людини, а історичний фон допомагає йому загострити вічні питання: про любов і вірність, дружбу і зраду, честь і безчестя.

Едгар Аллан По (1809–1849) — американський письменник-романтик, майстер новели, основоположник детективного оповідання і науково-фантастичної повісті. Світ творів письменника химерний і водночас вишуканий. Його закони підпорядковуються не загальноприйнятій логіці, а лише грі авторської уяви. До книги увійшли оповідання «Дивний вплив месмеризму на скін чоловіка», «Рукопис, знайдений у пляшці», «Викрадений лист», «Провалля та маятник», «Золотий жук», в яких яскраво проявився незвичайний письменницький талант Е.

Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл (1859—1930) — англійський лікар і письменник, ім’я якого нерозривно пов’язане з легендарним літературним героєм — сищиком Шерлоком Голмсом, котрий володіє дедуктивним методом не гірше, ніж смичком улюбленої скрипки. «Родзинкою» «самітника із Бейкер-стрит», який не знає собі рівних в умінні розплутати найскладніший злочин, стали інтелектуальність, іронічність і духовний аристократизм.

Теодор Драйзер (1871—1945) — відомий американський письменник і громадський діяч, чиїми творами вже понад сто років захоплюються читачі в усьому світі. Головна героїня роману «Сестра Керрі» — вісімнадцятирічна дівчина з провінційного містечка, яка покинула велику родину й переїхала до Чикаго, щоб здійснити власні мрії.

Франсуа Рабле (1494—1553) — видатний представник французького Відродження, католицький священник, лікар, ботанік. Понад 20 років працював над своїм головним твором «Гаргантюа і Пантагрюель».

Сатиричний роман складається з п’яти частин, створений у дусі лицарських романів і народних казок. Автор пожвавлює оповідь за допомогою великої кількості анекдотів і жартів.

Герман Гессе (1877—1962) — видатний німецько-швейцарський письменник, лауреат Нобелівської премії (1946). Свою творчість він називав «тривалою спробою розповісти історію свого духовного розвитку», «біографією душі». Його творам властивий романтизм, психологізм і автобіографічність. Гессе — один з найбільш читаних авторів XX століття, його твори вивчають у школах практично в кожній європейській країні.

Неабияку роль у становленні та розвитку японського реалізму відіграла творчість класика нової японської літератури Нацуме Сосекі (справжнє ім’я — Сіобара Кінносуке, 1867–1916), завдяки якому в японській літературі проникливо зазвучала тема життєвих шукань молодого інтелігента. Звертаючись у своїх творах до цієї проблеми, Нацуме Сосекі зміг піднести її на високий художній і соціальний рівень.

У творчості Германа Гессе особливе місце займають повісті «Душа дитини» (1918), «Клайн і Вагнер» (1919) та «Останнє літо Клінгзора» (1920). Письменник опублікував їх саме в такій послідовності. У листі до редактора він, зокрема, зазначив: «Книга з цими трьома новелами стане найважливішим моїм твором».