Українські автори українською в США

Борис Антоненко-Давидович (1899—1984) — відомий український письменник, один з найкращих знавців української літературної мови. Він вважав, що «мова — це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це — відбиток свідомості людини, це — прояв її». Книжка «Як ми говоримо», основна праця Антоненка-Давидовича, присвячена чистоті української мови.

Юрій Іванович Яновський (1902 – 1954) – український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист ВУФКУ, художній керівник Одеської кінофабрики. Сучасники називали його «добрим генієм українського кіно». Для свого першого роману Ю.

Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст. До збірки ввійшли його казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, а також новели. Ім’я письменника передусім асоціюється з віршованими творами.

Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником.

У новелах та оповіданнях, створених упродовж 1914–1931 рр., авторка звертається до теми Першої світової війни. У центрі творів — переважно образи буковинських селян, для яких війна стала великою катастрофою, зруйнувала їхні долі. За назву видання обрано «Любов до рідної землі» — це заголовок малознаного твору, в якому письменниця розповідає історію буковинської матері, що віднаходить сина-вояка в чужих краях і домагається того, щоб, хоч і мертвого, повернути його додому.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість.

До видання ввійшли новели Марка Черемшини із циклів «Верховина» та «Парасочка», в яких він змалював життя гуцульського селянства за польської влади, а також ранні твори письменника — його перше оповідання «Керманич», вірші, поезії в прозі й твори для дітей. Оповідання, поезії, твори для дітей Рідне Черемшина М.

Під час літньої відпустки 1903 року Осип Маковей поїхав у село Довгополе і там за два місяці на одному подиху написав повість «Ярошенко». Цей твір був створений на підставі документальних матеріалів про польсько-турецьку війну. Він відтворює найяскравіші епізоди Хотинської війни 1621-го, активну участь в якій узяло Військо Запорозьке.

Серед українських поетів початку ХХ століття було чимало яскравих особистостей, однак Богдан-Ігор Антонич (1907—1936) посідає особливе місце. Він був талановитим у всьому — малював, грав на скрипці, писав музику, а в історію мистецтв увійшов як поет, який збагатив українську літературу монументальними образами космосу, океанічних стихій, картинами, де переплітаються фантастичні та реалістичні мотиви. Світ, яким бачив його Антонич, видається унікальним і водночас зрозумілим.

Для українців ім’я Григорія Сковороди стало символом мудрості, а його творчість — одним великим духовним посланням, з якого видобувають перли афоризмів. У цих стилістичних шедеврах завжди більше значення, ніж мовлено, вони — дієвий засіб у боротьбі з одноманітністю і сірістю людської думки. Сковорода зміг повідати про вічні питання — істину та справедливість, щастя і нещастя, життя і смерть, швидкоплинний час, світ і тьму, внутрішній світ людини і її тіло таке, що не сказали інші, навчав жити так, як не навчали інші, а найголовніше — сам жив, як учив.